«Рясніє календар новими датами…» - і важливе місце між ними віднедавна займає 6-те грудня – День Збройних сил України. У нашому навчальному заклад, ЗОШ № 27, цей день відзначили по-своєму: у класах проведено тематичні інформхвилинки, зокрема , у  6-В класі  відбувся усний журнал про історію ЗСУ, а для 10-11-х класів Кравчук В.М. – вчитель історії та волонтер, організував зустріч з учасником російсько-української війни, татом учениці 9-В класу, Мателешком Ігорем. На цій зустрічі хотілося б зупинитися детальніше. Справа в тім, що з початком війни на Сході України «мирні» чим у змозі, допомагають нашим воякам, підтримують їх. Ведеться своєрідний «діалог»: ми – плетемо маскувальні сітки, збираємо кошти, закуповуємо необхідне на фронт і відправляємо туди, де гаряче і небезпечно – у зону АТО. А звідти – отримуємо відповіді з щирими подяками… Ігор Мателешко вже неодноразово зустрічався з нашими школярами. Нещодавно нашу «двадцять сьому» закінчила, одна з його доньок – Оленка. У свій час учні, у тому числі і Олена Мателешко розмалювали прапор України і відправили його на Схід. І доля вирішила так, що цей стяг потрапив у бойову бригаду, де на той час перебував Ігор. Відтоді цей прапор служив бійцям оберегом і благополучно повернувся знову до нас у школу. Тепер – це наша реліквія. Історію цього прапора і розповів Мателешко. Крім того – відбулася прем’єра його фільму про життя на території, де ведуться бойові дії, де війна дивиться тобі просто в обличчя пустими зіницями смерті, де руїни, земля, зрита снарядами та посмугована «шрамами» окопів. Солдат коментував зафільмовані кадри, показав накриті «нашою» маскувальною сіткою укріплення українських військових, відповідав на запитання… У кінці зустрічі його просто  засипали запитаннями, вручили квіти  і подякували за те, що тут, на мирній частині нашої країни, ми лише за розповідями та телехронікою знаємо, що таке війна.