16 травня. Ранок. По шибках знову стукотить надокучливий дощ… А по вулиці прямують святково одягненні перехожі – адже сьогодні – День Вишиванки! І вже не такими сіро-важкими здаються хмари, і ніби рідшають дощові краплини. До школи, що у районі Боярка ( а це наша рідна «двадцять сьома») зтікаються яскраві струмочки:  вишиванки під парасолями-ідуть учні, вчителі,  батьки… І кожен, хто одягнув вишивану річ ( сорочку чи то сукню) , виділяється із натовпу. Мабуть, так і повинно бути, адже вишиванка, це більше, ніж просто предмет одягу, річ – завдяки їй ми ідентифікуємо себе, як націю. Хотілося б, щоб кожен, одягаючи її, усвідомлював це і гордився своєю приналежністю до величного народу. Громада ЗОШ № 27 особливо активно одягла вишивані строї. Справа у тім, що саме із Днем Вишиванки збіглася суто наша, шкільна урочистість – Свято Знань і Талантів, тому одягнути вишиванку порахував за потрібне чи не кожен мешканець ЗОШ №27. Хай там як, але свято вдалося , незважаючи на погодні витівки.