Їх там «триста, як скло, товариства лягло, і земля  не приймає…» Слова, що чіпають боляче серце і сколихують розум… Ще одна скорботна подія в історії боротьби українців за Незалежність своєї держави. Ще одна дата, яка щороку нагадує нам про те, що ворог не спав, а з нелюдською жорстокістю та безпринципністю і холодним розрахунком змітав усе і усіх на шляху до своєї кривавої мети… Річниця бою під Крутами. Було розстріляно цвіт нації, її майбутнє, 300 молодих хлопчаків, які чи не вперше взяли зброю до рук і стали на бій із безжальним холоднокровним ворогом. Зараз кажуть, що загиблих під цим українським містечком було не 300, а набагато більше. Та подвиг їхній важко переоцінити .

         А тепер проведімо аналогію: 2014-2018 р.р. знову – боротьба за незалежність, знову той самий ворог… Історію потрібно знати – бо це наше коріння. А як відомо, дерево без коріння всихає, а народ, який не знає своєї історії – втрачає себе.

         У понеділок, 29 січня, вчителями історії ЗОШ № 27 було проведено ряд тематичних лінійок, на яких школярі мали змогу ще раз пригадати, що ж за річницю відзначає Україна  у ці холодні січневі дні. Учні також переглянули фільм про бій під Крутами та послухали коментарі істориків щодо причин та результатів нерівної боротьби, а також  про історичне значення цієї події. Тож ми маємо шанувати пам'ять загиблих і ніколи не втрачати пильності, якщо хочемо жити у вільній незалежній державі.

С.Антонюк, вчитель історії